Развитие беспроводных технологий может затормозиться

Украина рискует отстать на 3-5 лет от мировых темпов развития беспроводной связи ввиду непрозрачных и монополистических решений НКРС, - считают профессиональные ИКТ-ассоциации.  Крупнейшие профессиональные объединения, общественные организации и компании, работающие в ИКТ-отрасли страны, в частности, ИнАУ, Wireless Ukraine, "Институт информационного общества", форум "WiMAX Украина", - опубликовали открытое письмо-заявление (на данный момент его подписали уже 13 компаний и организаций) и собрали пресс-конференцию, чтобы выразить озабоченность ситуацией, в которой оказалось развитие в Украине одной из наиболее перспективных технологий беспроводной связи - WiMAX.

Ранее специалисты этих организаций не раз подчеркивали, что именно она может обеспечить доступом в Интернет и другими современными и финансово доступными услугами связи не только промышленно развитые территории, но и отдаленные, горные и другие труднодоступные районы Украины.

Представляющий на встрече ассоциацию Wireless Ukraine Юрий Безбородов напомнил ход недавних событий. 9 июня Кабмин постановлением № 815 принял "Порядок распределения радиочастотного ресурса (РЧР)", текст которого опубликован не был - якобы из-за вкравшихся грамматических ошибок. 19 июня "уточненный" текст был утвержден окончательно, - но в промежутке между этими датами НКРС выдала лицензию на радиорелейную связь ООО "Компания "Конфиденциальные телекоммуникации Украины" ("КонфиТел"): на 10 лет, по всей территории Украины и на весь диапазон частот 3,6-3,8 ГГц (т. о. ширина выделенной полосы - 200 МГц).

Радиорелейная связь на мировом уровне признана устаревшей; Международный союз электросвязи (МСЭ) рекомендовал избавляться от этой технологии, - и с 1 сентября распределение частот под нее в Украине должно вообще прекратиться  (в настоящее время частоты, потребные для WiMAX, заняты радиорелейными сетями государственного Концерна РРТ).

Руководитель WiMAX-форума Украины Олег Тюрин добавил: отечественным "беспроводникам" предлагают разместиться в диапазоне около 5 МГц, который во всем мире является нелицензируемым - кроме Штатов, где оптимальные частоты заняты (согласно рекомендациям Международного союза электросвязи, диапазон 2,5-2,7 МГц признан оптимальным для мобильного WiMAX, 3,3-3,8 - для остальных WiMAX-услуг).

Отметим, что отечественное законодательство позволяет "КонфиТел" в любой момент без переоформления лицензии прекратить релейную связь в выделенном диапазоне и перейти на WiMAX, превратившись в монополиста на рынке беспроводной связи Украины.

При этом страдает и госбюджет: стоимость лицензирования 1 МГц на один регион для технологии WiMAX составляет в среднем 1007,4 грн (полоса в 200 МГц на 27 регионов - 5 млн 440 тыс. гривен). А лицензионная стоимость 1 МГц на один регион для радиорелейной связи - 85 грн (на всю Украину по всей полосе - 460 тыс. грн), лицензирование других беспроводных услуг стоит более чем на порядок больше.

Юрий Безбородов считает, что обход требования Закона об РЧР о тендерном распределении ресурса был совершен грамотно: до 9 июня заявки от операторов ("Голден Телеком", "Инфоком", "ПАН Телеком" и др.) не принимались под предлогом отсутствия "Порядка выделения частот", - и к его появлению формальный спрос на диапазон не превышал его возможностей: была принята единственная заявка от "КонфиТел", - таким образом, выдача частот стала внеконкурсной. 

Г-ну Безбородову ситуация напомнила "времена раннего кучмизма", когда компания "Моторола" "плюнула и ушла с украинского рынка", внезапно появился новый инвестор, - так появилась и расцвела компания "Киевстар". Отметил он и тот факт, что вокруг того же диапазона идет незаконченная тяжба НКРС с компанией УНТ, и этот ресурс не должен был распределяться до решения суда или заключения мирового соглашения, тем не менее, выдача лицензии осуществлена. Ситуация парадоксальна еще и тем, что спорный диапазон в свое время был выделен компании УНТ под развитие цифрового телевидения, но в большинстве областей так и не начала работ все из-за того же КРРТ... при этом УНТ вынуждают заплатить за неиспользование ресурса и освободить диапазон.

А пока он является "дважды проданным", НКРС предлагает тендерному комитету из представителей бизнеса готовить распределение частот в диапазоне 5,8 МГц, что в дальнейшем может привести к проблемам при сотрудничестве с европейскими провайдерами беспроводной связи.

Юрий Безбородов считает, что таким образом Украина отбрасывается в технологическом развитии 3-5 лет назад. Отвечая на вопрос корреспондента ITUA.INFO, - кому это выгодно, - он заявил, что "Любi друзi" пытаются прихватить то, что не прихватили до них, и перепродать", - и что "этим вопросом должна заниматься прокуратура".

С ним согласен и член правления ИнАУ Александр Ольшанский: "Мы не очень верим в простой коррупционный мотив НКРС, остается предположить, что на ее членов надавили, поскольку непрофессионалами их назвать нельзя. Если при Кучме такие вещи делались в наглую, то теперь отлично обкладывают бумажками". Он считает, что в имеющийся ресурс по техусловиям для WiMAX можно было "впустить" десяток компаний, - и конкуренция привела бы к быстрому распространению дешевой, повсеместной, доступной связи. Сейчас же диапазон фактически монополизирован, причем задешево. "А полученное по дешевке обычно не развивают, а перепродают дороже". Эти соображения заставляют г-на Ольшанского предположить, что "КонфиТел" как раз и готовится под перепродажу, и где-то за кулисами ждет своего часа некий инвестор.

"Нам надоело догонять: у нас есть люди, технологии и, наконец-то, деньги. Почему мы опять должны догонять весь мир только потому, что НКРС принимает нетехнически обоснованные решения?" - возмутился он.

Касаясь темы инвестиционного климата, авторы письма-обращения подчеркнули, что "При детальном изучении ситуации, иностранные эксперты приходят к выводу, что регулирование рынка является непрозрачным, и вкладывать средства в телекоммуникационные проекты в Украине рискованно." Член правления ИнАУ Вадим Гарбуз привел прискорбный пример: "Компания "Воля", где я работаю, регулярно консультирует иностранных инвесторов в области ИКТ. И мы не можем объяснить им причины непрозрачности деятельности НКРС."

Председатель правления ИнАУ Татьяна Попова предложила несколько шагов для выхода из создавшегося положения: незамедлительно создать при НКРС Общественный Совет, который обеспечил бы общественный контроль за работой Комиссии и заново открыть сбор заявок на WiMAX в соответствующем этой технологии  диапазоне - и с учетом того, что релейки технически вроде бы не мешают WiMAX, - предоставить "КонфиТел" возможность принять участие в конкурсе с тем, чтобы в случае выигрыша компания доплатила разницу между стоимостью лицензий на разные технологии). Она также публично призвала НКРС принять участие в заседании за круглым столом "Возобновление диалога общественности, бизнеса и государства на рынке ИКТ", который запланирован на понедельник, 26 июня.

Подготовила Ирина Бохно .

Источник: http://itua.info

                                                                                           ВIДКРИТА ЗАЯВА

представників професійних об'єднань, громадських організацій та компаній, що працюють в галузі інформаційних технологій та телекомунікацій з приводу ситуації, що складається навколо розвитку перспективної технології "WiMAX" в Україні.

9 червня 2006 року Постановою № 815 Кабінет Міністрів України затвердив план використання радіочастотного ресурсу України. Проведення конкурсів на частоти для цих технологій покладено на Національну комісію з питань регулювання зв’язку України.
Вже довгий час, оператори ринку намагаються зрозуміти політику НКРЗ в цілому та щодо перспективних «технологій майбутнього» ("WiFi", "WiMAX"  та мобільний зв'язок третього покоління (3G) зокрема). Протягом останнього року НКРЗ приймає низку суперечливих рішень щодо регулювання радіочастотного спектру, що ставить під сумнів професійність та прозорість роботи цього органу: поза конкурсна видача ліцензії 3G ВАТ «Укртелеком», судові тяжби з компанією «Українські Новітні Технології» за право використовувати частоти 3,4…3.7ГГц для технології "WiMAX" тощо.

Ще в лютому цього року, під тиском громадськості, НКРЗ створила робочу групу щодо розподілу радіочастотного ресурсу для технології "WiMAX". Під час  засідань, представники Комісії запевняли громадськість та бізнес, що ліцензії на частоти цієї перспективної технології будуть видаватися відкрито, публічно, та на тендерній основі, за принципом «хто більше заплатить». Технологія "WiMAX" є дуже перспективною в Україні, і звичайно, оператори телекомунікацій почали подавати заявки на отримання ліцензій на ці частоти. Ще більше оптимізму додавав новий план розподілу частот, за яким діапазон 3,4…3,8 ГГц віднесений до технології IEEE 802.16  ("WiMAX") та  протягом п’яти років має бути звільнений від радіорелейного зв’язку, ліцензіями на який в цьому діапазоні володiє КРРТ. Однак жодної ліцензії на частоти для "WiMAX" оператори не отримали.

Не зважаючи на спроби операторів ринку отримати ліцензії на "WiMAX" в діапазоні 3,4…3,8 ГГц, НКРЗ, відмовляючи відомим компаніям в прийомі заявок на участь в тендері на ліцензії, нехтуючи всіма перерахованими фактами, своїм рішенням від 18.05.06  (р. № 274) видала ліцензію на неперспективний радіорелейний зв'язок, нікому не відомому ТОВ «Компанія «Конфіденційні телекомунікації України».
Ліцензія видана ексклюзивно для побудови мережі радіорелейного фіксованого зв’язку   на 10 років на всі 27 регіонів України в діапазоні частот 3,6…3,8 ГГц. Тобто, ширина смуги частот становить 200 МГц. Таке рішення Комісії ставить під загрозу розвиток технології "WiMAX" в Україні та сприяє монополізації ринку. Іншим проблемним аспектом цього рішення Комісії є неефективне використання радіочастотного ресурсу, адже відомо, що для розгортання мереж радіорелейного зв’язку достатньо смуги в 20 МГц, а ліцензію видали на 200! Важливо зазначити, що за українським законодавством маючи подібну ліцензію, компанія «Конфіденційні телекомунікації України» з часом може змінити вид діяльності з радіорелейного зв’язку на технологію "WiMAX" без проведення додаткових тендерів на ці частоти, що в свою чергу повністю обмежить доступ інших операторів до цього частотного ресурсу.  Подібні рішення державних органів несуть в собі багато негативних наслідків.

По-перше, НКРЗ в цьому випадку демонструє непрозорість прийняття рішень, нехтування нормами законодавства та принципів антимонопольного права.

По-друге, внаслідок таких дій Комісії зазнає втрат державний бюджет України. Вартість ліцензій на радіочастоти може різнитися в десятки разів. Зокрема, 1 МГц для технології WiMAX" (прописаної в плані використання частотного ресурсу України) становить в
середньому на один регіон 1007,4 грн./1МГц/1 регіон. Тобто реальна вартість ліцензії на смугу 200 МГц на всі 27 регіонів складає 5 млн. 440 тисяч гривень.  Вартість 1 МГц  для радіорелейного зв’язку на який видана ліцензія, складає лише 85 грн./1 МГц/1регіон. Тобто, вартість подібної ліцензії не перевищує 460 тисяч гривень. Таким чином, рішення Комісії про видачу ліцензії на неперспективний напрямок, без проведення необхідного конкурсу, позбавило державний бюджет майже на 5 мільйонів гривень!

По-третє, український ринок ІКТ втрачає потенційних іноземних інвесторів. При детальному вивчені ситуації, іноземні експерти приходять до висновку, що регулювання ринку є непрозорим і вкладати гроші в телекомунікаційні проекти в Україні є ризикованим.

Заява відкрита для підписання.                                     19 червня 2006 року

Голова Правління Інтернет Асоціації України "ІнАУ"        Попова Т.

Голова Правління Асоціації учасників ринку

бездротових мереж передачі даних “Wireless Ukraine”   Мандрикін О.

Голова  групи компаній «ПАН
Телеком»                                                                             Безбородов Ю.

Заступник директора Громадської організації «Інститут

інформаційного суспільства»                                              Павловський Я.

Керівник  форуму "WiMAX Украіна"                                    Тюрин О.

Генеральний директор компанії "ZyXel"                            Дрозд І.

Генеральний директор ООО "Спейс Гейт"                        Сорока А.

Президент ЗАО "Воля-Кабель"                                            Бойко С.

Генеральний директор ООО "МІК-телеком"                      Михайлов Ю.

Генеральний директор ООО "Глобал Юкрейн"                 Которбай В.

Генеральний директор ООО "СКАЙ ВIЖН УКРАЇНА"         Шварцман Е.І.

Президент “КиївСтар Дж.Ес.Ем”                                        Литовченко І.В.

Директор ТОВ МФ "Експрес Лтд."                                     Борисенко А.

Источник: inau.org.ua

Справка broadband.org.ua

Рішення "Про видачу ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та на користування радіочастотним ресурсом України"

Відповідно до Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 р. № 1280-IV щодо здійснення ліцензування та реєстрації у сфері надання телекомунікаційних послуг та Закону України „Про радіочастотний ресурс України” від 24.06.2004 р. № 1876-IV на користування радіочастотним ресурсом України, Національна комісія з питань регулювання зв’язку України
ВИРІШИЛА:

<........>

2. Видати ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України:
<........>

2.6. Товариству з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ „КОНФІДЕНЦІЙНІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ УКРАЇНИ” за заявою № 457/1 (вх. НКРЗ від 31.03.2006 р. № 3063) ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України для мережі радіорелейного зв’язку фіксованої радіослужби („Висновки ...” від 11.05.2006 р. № 2-292), терміном на 10 років.

Регіони користування радіочастотним ресурсом: Україна, 27 регіонів.

Смуга (номінали) радіочастот, приймання/передавання, МГц: 3600,0...3700,0; 3700,0...3800,0.

Ширина смуги радіочастот, що використовується в регіоні, МГц: 200,0.

Загальна ширина смуги радіочастот, що використовується, МГц: 5400,0.

Терміни освоєння радіочастотного ресурсу:

- початок користування - вересень 2006 року,

- повне освоєння - вересень 2009 року.

<........>

6. Внести зміни до реєстру ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та реєстру ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.

7. Не пізніше 3-х робочих днів від дати прийняття рішення:

- повідомити заявника про позитивне рішення щодо видачі ліцензії та надати рахунок до сплати за видачу ліцензії;

- повідомити заявника про переоформлення ліцензії;

- повідомити заявника про анулювання ліцензії;

- повідомити заявника про відмову у видачі ліцензії;

- надати УДЦР копію цього рішення для використання у роботі.

8. Оприлюднити інформацію на офіційному веб-сайті Національної комісії з питань регулювання зв’язку України.

Голова                                                                                            О.В. Гайдук

{mos_sb_discuss:8}

SELECT ID_TOPIC FROM smf_messages WHERE ID_BOARD = '20' AND subject = '[Статья]: Развитие беспроводных технологий �';